Неприторенність

 Вже й "Корчма", вже й "Будьмо!", а рулька в ній хоч і київська, але свинна, а пиво хоч і львівське налляте, та в два кухля.
Ясно, що п'яний язик у новітній українській корчмі курника таки по московській: говори до гори вкраїнською, а гора — московською горою. Скрізь, де вишивані рукава й перехняблені тини, не наїсися й не нап'єшся, не ковтнувши гіркоти "т. зв. живої звичайної народньої мови".
Десь ми плуга не доперли, не доперли навіть до корчми!
"Корчмо", згорни мені рульку свинячу, дай мені кухля в дві руці!