Узнання за видимого

 Дивилася на мене мати змалку й, зідхаючи, приказувала: не вийде в тебе, сину, бути непомітним!
А в СРСР аж-аж треба було непримітною течійкою вливатися до темного штучного Київського моря, в глибинах тої води з метушливим вихилясом минати затоплене подення знищеної давнини й розчинятися у власній темрявій нікчемності.
Але СРСР перестав. Тепер і люде не такі. Важко бути поміченим, терпко бути помітним.