З ями

Знов у нашій частині будинку несправна здійма, знову доводиться підніматися сходами, мимохіть умільйонне завважуючи безграмотну нецензурщину чийогось безталанного дитинства.
Яка метафора стямлення: вп'ять треба дертися тими щаблями, що, здавалося, давно вже проминув, і читати написи колишніх дурощів на старих незатертих стінах. Знов за рибу гроші?! А вже-ж давав і давав...
Отак поплазуєш, і може десь трохи злетиш...