Щедро присмачую собі життя, читаючи Сьвяте Письмо саме в Кулішевому, з гуртовою запомогою, перекладі. Це травник-гербарій, ентомологарій, збірка з нечутними рослинами й майже нечутними комахами наших слів. Між зажовклими сторінками з сухим шелестом розкриваються квітки, що колись усюди цьвіли на нашій землі; розчахнувши барвисті крильцята, злинають залежані метелики й бабки, що їм вкраїнські ботаніки й ентомологи вже й назви не знайдуть, хіба латиною...
Але усний перекладник не має права просто для штуки кохатися в тих застиглих сторінках. Для нього з того цьвітіння й пурхання зринає робочих бджіл гудючий рій. Він ховається під личиною "невідомого брата", що колись, що-правда, в множині ввижався Лесі, Лесі Українці.
Кожне слово обдмухуєш, цілуєш і питаєш як-найзвичайніше: станеш ти кращим мечем на катів?
Але усний перекладник не має права просто для штуки кохатися в тих застиглих сторінках. Для нього з того цьвітіння й пурхання зринає робочих бджіл гудючий рій. Він ховається під личиною "невідомого брата", що колись, що-правда, в множині ввижався Лесі, Лесі Українці.
Кожне слово обдмухуєш, цілуєш і питаєш як-найзвичайніше: станеш ти кращим мечем на катів?
Немає коментарів:
Дописати коментар