Пригадую з діточих моїх років. Сказав мені був старший товариш невинних ігор моїх Вітько Гаврилюк: "У тебе українська мова якось не так звучиться!" Я був із Київа, Вітько — родом із села, діялося це в містечкові, Славута називається.
Отакі тоді Вітьки були, не всі ще Вітями поробилися! Отаке вони вухо мали!
Заради них усеньке життє й пнуся зо шкури. Щоб таки звучилася!
Отакі тоді Вітьки були, не всі ще Вітями поробилися! Отаке вони вухо мали!
Заради них усеньке життє й пнуся зо шкури. Щоб таки звучилася!
Немає коментарів:
Дописати коментар