В українськім нашім краї босих не було. І не могло буть. Бо було шевців-чоботарів — усіх узували. Це відомо звідтіля, що шевченків, нащадків їхніх, маєм доволі. Наш Тарас — це вже раз, а за ним — ціла гурма. Багато хто з їх шевченковою мовою й не гомонить. Але й не мовчать.
Немає коментарів:
Дописати коментар