"Чи може сліпий у себе вдома бути зрячим на базарі?", — спитує нас Сковорода. Зразу кортить одказати, що ні, радше якийсь базарний сліпець прийде до хати й там коло господарства прозріє, склавши сліпецький даток до хазяйської скрині. Чи то тому, що ми добачаємо тільки хатнє, й учені люде запевняють, що гнітюча більшина не бачить далі власного носа, й треба дуже вже присьвітити, щоб хоч по хаті розвиднілося. Мандрують сьвіт за очі, а тільки й сьвіту в очах, що коло себе, де рукою сягнути й помацати.
А з другого боку глянеш — і скажеш "а вже-ж!". Бо скільки нас ледве мацають по хаті, але видющі виходять на свої ринки й базари; вдома темні — хоч стару, хоч дітей розпитай — а межи людьми й сьвітяться й сьвітять на всі боки.
Немає коментарів:
Дописати коментар