Вірний заповітам, загадам і розказам міністерства осьвіти (й науки!), я провчився цілісінький рік. А що-ж упродовж життя? Передніше? А ну-ж! І впродовж життя чималенько повчився. Несу вже Богові клуночка з присмерклим своїм просьвітленням. Минаю міністерські ворота — хтось цупить за сорочку. Чую: "Не квапся, рідний наш перехожий, поперед ученого батька в неуцьке пекло! Ще не скінчилася продовж твого учнівського життя. Ще багацько попереду порожніх подвійних воріт у вчені радощі.
Немає коментарів:
Дописати коментар