У Бога, кажуть, що-дня празник. А собі-б хотілося й дуже вже кортить саме нині одмінитися, обернутися й зупинитися, так побути. Чи дайте хоч подивиться, що добре воно — як тії апостоли. Нагадатися, що сумна-невесела картина сьвіту — то просто собі прикре недобачання надлюдської правди й краси. А ми: "Прийшов Спас, бери рукавиці про запас." Які рукавиці, який запас, за що знов хапатися розпечене чи крижане?
Немає коментарів:
Дописати коментар