От казали: "річ не варта речи", то-б-то нема про що балакать. То виходить, що в нас сама річ утілюється тільки коли вона рікома (про неї річ). Nomen est omen ізнов. Не поклавши знака річчю (мовою) на річ, не можемо її всьвідомити як об'єкт — хоч і не дивись, і не мацай. На відволіклість (абстракт) речової речи вказує те, що тільки назвавши, мовно випадає вґрунтувати її.
Цікво, що наше мовознавство знехтувало "річ" у первинному значінні: щоб оддати суперстратне "рѣчь", "рѣчевой" довелося вигадувати "мовлення" й "мовленнєвий". Що тут і скажеш? Замовкає річ. Вечір. Ніч.
Немає коментарів:
Дописати коментар