Слово "ідентичність" нашому вухові ні про що не говорить, воно до нас ніяк не промовляє. Може згодиться як емблема з гаслом, що сповіщає: "Сюди не заходити, тут не думати. Просто виконуй!"
А як спитуєшся розуміння, то треба брати "тотожність", "тежсамість" й окремо "саморідність". Бо йдеться за відповідність, повторюваність, відтворюваність у певнім каноні. Ми окремішні, бо умовно однакові, замкнені в своїй схожості. Можем дати й посьвічення того.
Намагаючись усьвідомити, мусимо з'ясовувати. Але ідеологія — то замкнені двері: хоч-би по якім боці тих дверей ви опинилися, перед вами — міцний замок і немає входу. Замок запевне ідентичний. Але чи той самий, чи саморідний?
Немає коментарів:
Дописати коментар