Нікудою

Тепер довгих текстів ніхто не чита, бо нетерпій: трохи почитав і вже кортить щось своє вигукнути. Та й тексти самі — вони таки тексти й більш нічого, ніяк инакше їх не схарактеризуєш. У нас навіть найтямущіші письменники не потраплять утриматися на коні: починає сповзати сідло вкраїнської мови. А ще наші сьогочасники вперто не бажають миритися з тим, що в них можуть бути короткі думки без усяких интелектуальних наслідків: думки закінчуються, а тексти простеляються, як дороги нікудою.