пʼятницю, 19 червня 2020 р.

Дуже вже трохи

Стовбурчиться маленький, прив'ялий кущик писаного, а коло його  два лайчики-зайчики сидять, вушка наставляють, а ті опадають. Сподіваються ще заячого товариства, та більше дурних лайчиків у нашім лісі немає.
Віє информаційний вітерець, покотиполем летять повз кущичок уривки коментарів. Коментарів до чогось далекого, назнаного, буйного, яскравозеленого, по лікарському запахущого. Там ллється й п'ється зелене винце, багрове пивце. Непитущі зайчики ажно вмліваєть: дайте хоч водиці!
Так і сидітимуть вірненько, навіть коли й кущиченько засохне, заскніє й покаже небові, що в його чорних, натруджених пучках не було неправди ні зернини. Всі просто йшли, а кущик ізбоку виставав, але так несьміло, дуже вже трохи.

Немає коментарів:

Дописати коментар