Була, кажуть, колись така народня гра-дурниця, звалася "королі". Висипали купу дрібних паличок, а серед них кілька грубших - "королі". Знімали з купки менші палички, але так щоб не порушити решти. Грали, аж поки не доривалися до "короля". Що робити з "королем" і нащо він - то вже поза грою. Це нагадує мені королів наших дискусій, їхнє порання коло найповажніших питаннів: довго й бережко морочимося з наверненим на питання випадковим дріб'язком. А саме питання ніби й ні до чого.
Немає коментарів:
Дописати коментар