Сім років господиня купувала картохлю в київської селянки (таких у нас чимало через земельну вкоріненість), сім год купувала, а на восьмий перестала: не така вродилася, не смашная.
— От тепер уже й годі, — каже хазяйка, — не така! У цеї не братиму — недобра картохля!
Отак і той перекладник: сім років рясно кропив, і всі слухали, як соловейка, а на восьмий щось і бовкнув.
— Еге, — кажуть, — не так! От і збрехнув, дурило!
Та й край... А сім років родючих? Загули... "Репутація" називається...
Добре бути хвилозопом чи мистцем: сім років щось робив, а де не колупни — все коверза.
— Дур воно все! Сім років — дур і дур!
— То й що, що дур? А ти постривай, воно таки хвилозоп — може що скаже...
— От тепер уже й годі, — каже хазяйка, — не така! У цеї не братиму — недобра картохля!
Отак і той перекладник: сім років рясно кропив, і всі слухали, як соловейка, а на восьмий щось і бовкнув.
— Еге, — кажуть, — не так! От і збрехнув, дурило!
Та й край... А сім років родючих? Загули... "Репутація" називається...
Добре бути хвилозопом чи мистцем: сім років щось робив, а де не колупни — все коверза.
— Дур воно все! Сім років — дур і дур!
— То й що, що дур? А ти постривай, воно таки хвилозоп — може що скаже...
Немає коментарів:
Дописати коментар