Недурно-ж до тебе притулився мій підвірок, о, добра моя Баришівко! Не остання ти поміж містечками наддніпрянськими! З тебе вийшла найперша наша історія, Грицьком Коваленком писана. Ти притулила й прогодувала нашого Зерова. Ти дала нам видавців Кульженків, малярів Бутників, поета Сороку, епископа Братановського-Романенка. Все ти в собі мала й маєш для потреби культурної, для потреби духовної. Честь свою хуторянську й долю дідичну звіряю тобі, велико славний осередку, просьвічений сьвітлом гуманности!
Немає коментарів:
Дописати коментар