пʼятницю, 27 лютого 2015 р.

Тілько Бог

Цієї війни не скінчать люде  нас розборонить тілько Бог. Бо це війна і мертвих, і живих, і ненарожденних. Війна земляків із неземляками. Її почали живі мерці, що, задкуючи, вилізли з старих, забутих невідомими загарбниками могил. І проти них повстали всі наші мертві, всі полеглі за втрачені наші поля, за землю й за хліб навіть. Чи вистоять? Сьвятий зна! Вже безліч разів ламав нас неправий ворог.
Усі живі  то майбутні мертві, навіть зацілілі. Живі мерці називаються безсмертні, але вони просто невмерлі. З посіченими, постріляними, протятими оборонцями  з ними Бог. Чи визнає їм людство перемогу? То дарма! Людство здатне сотнями років проклинати й ганьбити подоланих. Людство любить переможців, а поразки пояснює тільки червивістю борців. В'ярмлену землю любити зась  вона всім чужа.
Ненарожденні воюють, хоч іще не вроджені. То буде їхня поразка чи перемога. Не народжені воюють, хоч не народяться  гинуть їхні бездітні батьки.
Воює брехня, що ніколи не знала правди й уважає, що вона, своя брехня, воює з чужою брехнею. Сторонні люде ще скажуть, що здолала сильніша брехня, жорстокіша кривда, як у тій, колишній, колотнечі.
Тілько Бог нас розсудить. Тілько Бог.

Немає коментарів:

Дописати коментар