Чимало виселенців з України, що на Вкраїні колись сиділи, отак її зверху пригнітивши (долиною сльози, верхами глум), віщують нам необарний і неминущий амінь. Вони перегорнули ту сторінку свеї історії, а ми маємо урочисто замкнути за ними куті двері. Захрьопнемо, зачинимо, замкнемо — сиди собі на вулиці: вам сьмішки з чужої лемішки: наколоти свеї та й сьмійся з неї.
Немає коментарів:
Дописати коментар