Тепер, коли на оборону Вкраїни в информаційній і психологічній війні стала нараз і добірна московська мова, до неймовірної міри бентежачи московського супротивця й суперечника, наша мова має шануватися особливо. Бо суржик засів не тільки навгороді, але й на нараді. Це-ж не діло, коли програмова стаття розумного, шляхетного патрійота-редактора, вийшла в заслуженому часописові, до речі, з приводу тої-ж таки информаційної війни, не дає чительникові з людським стилістичним метаболізмом дотривати до кінця пасажу? Чи-ж це вкраїнська перемога? Ні, то вкраїнські втрати! Ми добираємо слів, щоб добирати думок. А канцелярит ховає кінці. Може й нас поховати. Як дамось.
Немає коментарів:
Дописати коментар