Мало просто духовности. Москвитянин-християнин не помириться на меншому, ніж найвища духовність. Аж присіли й вуха прищулили наокільні християнські народи, карлуваті й куцоногі. Щось налітає, летить!
А та летюча, криласта духовність — вона в чім? Та в тім, щоб мати себе за найгрішнішого в сьвіті. Сьвятий часує — й трусить ним, до Бога наближається — й отак Бога боїться. Доскочили? Де тобі! Може, таки злітати, але по-первах низенько-низенько на тих крильцятах нерозлітаних?
Тоді й українці, що не вміють мати себе за найгірших, але й у найлуччі не пнулися ніколи, почують, як під самісіньким черевом щось війнуло, мало не черкнуло. Тоді вище здійматися доведеться, щоб знов на чужі крила не підсадило.
А та летюча, криласта духовність — вона в чім? Та в тім, щоб мати себе за найгрішнішого в сьвіті. Сьвятий часує — й трусить ним, до Бога наближається — й отак Бога боїться. Доскочили? Де тобі! Може, таки злітати, але по-первах низенько-низенько на тих крильцятах нерозлітаних?
Тоді й українці, що не вміють мати себе за найгірших, але й у найлуччі не пнулися ніколи, почують, як під самісіньким черевом щось війнуло, мало не черкнуло. Тоді вище здійматися доведеться, щоб знов на чужі крила не підсадило.
Немає коментарів:
Дописати коментар