Ну, те, що пишуть без ком, то ми вже призвикли; ми й самі без ком пишемо: кому треба, той добере, що й до чого. А от те, що повипускали з лапок слова, що поза лапками не живуть або жити не дають, — то вже нечулість до переносного розуміння та ще й занесеного значіння. Все лізе в рядок, наче масло в кашу, не піднімаючи лапок, що "здаюся, бо чужий". Мало того, що німого в лісі в нас нема нічого, то ще й чужого в лісі вже нічого нема.
Немає коментарів:
Дописати коментар