Письменники на нас війною, ануте, письменні: гоп трала, гоп трала, гоп, гоп, гоп! І добрячі письмовці й ледаченькі писальники однаково бажають нас звоювать. До багнета дорівняти перо? В багно разом із набагнетником! Слово, моя ти єдиная зброє? Мало тої зброї! Треба, щоб трощило, треба, щоб троща! І до речи: набридло бути чийоюсь гавбицею, бо хист — він не свій, він Божий. А хочеться хоч-би й тупим ножичком зо злости зарізатись, аби власноруч.
Немає коментарів:
Дописати коментар