Мав без матні одні холоші, і тілько слава, що в штанах

Москва відкидає всяку згадку за нехибний суд, що чинитиметься людям правотою, натомісць уводячи сьвідомість унутрішньої правди, незламну слушність власних завваженнів, не признаючи нікому ні в чому рації. Тому наш народ і придумав здавна: "Служи Москві, Йване, а вона-ж тебе й гане!". Тому й називаємо ми московським місяцем довгий час і погрожуємо: попам'ятаєш московський місяць! Тому й називаються в нас пенею московською  безпричиновий прикліп чи ґдира-чоловік.
А ще-ж у нас кажуть: "Пишається, як московський лапоть", "Росходився, як московський постіл". Що-ж, і розходивсь, і пишається, й іще попосоває ногами: в одній холоші — своя правда, в другій — своя-ж правота.