Колос — на глиняних ногах. Стояв непорушно, вгруз міцно. Надумав ходити: ступив перший ступінь — і потрапив на прибережну крижину, що здавалася півостровом. Крижина помандрувала собі танути на любий полудень; а колос іспіткнувся, впав на грубі коліна й ось-ось гепнеться долілиць в пилюку гарячих скитських степів, що їх вважав за свої, здалека бачучи, як іще стояв. Падай на спину, гордий колосе! Побачиш неба незвойовану глибінь!
Немає коментарів:
Дописати коментар