Як у тій давній причті патериковій: ходив син на батьків розказ у поле, як не робить, то хоч у зелі полежати. Отак і ми в Україні полежуємо долічерева, горічерева, під собою й коло себе трішки Вкраїни під'їдаючи. Дай-же, Боже, нам, грішним, вилежати місце, належати, щоб, коли нас винесуть, лишилася по нас од нас натруджена, хоч і малесенька Україна.
Немає коментарів:
Дописати коментар