Хоч-би де, хай-би що написали про нас — не тепер, так у четвер вивергається до Интернету. І потому, без кінця й без краю, аж з одгиком вертається пес до тої блювотини, й свиня, скупавшись, рохкаючи, йде до тої калюжі: все те витинається, змашиновано перекладається нелюдською мовою; як кожух — вошей, набирається похибок і помилок; вже опісля навічно ставиться на кисле й кваситься в розчині безрозмірної Мережі...
Ваша розчина, а нам місити!
Немає коментарів:
Дописати коментар