От люде колись щоденникували, вели щоденники. Не мали, бач, вони змоги волати на всенький сьвіт з приводу всякої нездужалої гадоньки: "Εὕρηκα! Знайшов!" Ніхто нічого не губив і не шукав, а воно, диви, знайшло собі.
То якого-ж глузду можно було добирати в тому щоденникарстві? А от сумно чогось, а ти взяв і записав. Сум ісписаний на папері, а письмакові полегкість. А иньший хтось той аркуш одшкука й собі трохи посмуткує. Й сьвітова гармонія трохи наблизиться, притулиться видом своїм до людиноньки.
Немає коментарів:
Дописати коментар