"Треба заходити з тими, хто не такий поганий, як решта, кого звичайно вважають просто за добрячих. Обирати слід щирих, сталих і простих. Про непотайну душу кажуть, що вона не заздрісна, не злісна, не підла. Прості — не дурні, але відверті; не брехливі, не облудні й не порожні, бо таких людей я ненавиджу більше Тартара. О, якби в нас було таких поменше!" Гай-гай — якби! Дак коли-ж їх тільки більшає. Тих перших меншає, правда тому. Меншає й маліють вони під більшиною гнітючою. Того й нотую собі, щоб подумати на відгалі, а який я? Дуже спожиточне буде думання: тут я такий, а там — сякий-такий. Нас у школі напучували, що цитування має бути не більше за самий твір. А ми цитували велике, а творили дурощі.
Немає коментарів:
Дописати коментар