"Хіба ти не знаєш, що є дві частині чи природі в людині: пан і слуга, дух і плоть, серце й тіло. До чого я це кажу? До того, щоб ти збагнув, що тілу треба поступатися стільки, скільки цього вимагає потреба, а не стільки, скільки того бажає слуга плоти — хотіння." Слуга ходить за плоттю безвідхідно, спокушуючи: чого треба? А чи треба чогось і справді? Повинно бути, бо нащо тоді й слуга. А плоть ходить за духом і спитується прислужитися. А тіло ходить за серцем, запевняючи, що й серце — тіло, що обидва вони — плоть. Тим то й мало хто бачився з духом-господарем: далі передника слуги не пускають: бажання, жадання, забаги. Хто впертий, хто дужий, а хто забагливий. Бо забаг узяв за себе забаганку, наплодив і водить норовливі діти. То вже якось і не віриться, що є хтось у сьвітлиці.
Немає коментарів:
Дописати коментар