Бачив оце реклямну афішку дельфінарію: молодичка й морський кабанець. Так у нас називався дельфін, і гарна молодиця гарно всьміхається, хоч тої назви й не знаючи: вона вірить, що пригортає щасливу всьміхнену рибу.
А що думає талановитий, але безталанний ссавець, чого показує зуби? То геть нікого не обходить: має буди радий своєму дельфінарієві. Назвати-б той дельфінарій розкішно - "Озівське море"! І всадженого туди вкраїнського дельфіна иноді пригортатиме, затікаючи під Москво-Керченський міст, Чорне, колишнє Козацьке, море. Море, що належить чужій молодиці.
Немає коментарів:
Дописати коментар