Любі чительники

 Моя тітка-театрознавець, як і годилося духовній людині совіцької доби, мала питому книгозбірню совіцької-ж таки клясики. Серед иньшого неминуче засів і повний збір творів Ільфа й Петрова. До интеліґентської хати доходила гостина, звісно-ж, з того самого народницького гурту. За тих розкішних часів звичайно було, не спитавшись, узяти в товариша з полиці гарну книжку зачитати. Ото-ж згодом зрідло томів у повній колись збірці, а потім лишилися від того корпусу самі "Нотатки", це-б-то письменницькі заготовини.
Тому саме цього тома я й позичив. І повернув! Хоча там, непомічене, лежало все, що цікавого мали отой Ільф і той уже Петров.