Знадоби до науки

 Українську мову, таки як рідну, ми, вивчаючи, ще згадуємо; й що більше вчимося, то глибше згадуємо. Так дитина, ніколи не бачивши зьвіра, вовка, ведмедя чи лисицю, знає його в казці, пізнає його в зьвіринці.
Щира вкраїнська мова тому й здається де-кому кострубата й повстяна, що сидить заґратована в хижому зьвірникові, ховається в недонищеному лісі.