Бруд Голготи

Ось і відходять багатонадійні часи, коли боговірні тішилися надією поніжитись "як усі", "межи своїх" в народовладному громадянстві.
Сокирою нас не врубаєш, тож бензиновою пилкою різано дубового хреста, що на йому ми присягалися розіп'ястися разом із Спасителем нашим. І що нас ріже! А Спас же на брязку! Ось-ось мали б ми переображатися, мало не переобразилися!
От  зіп'ялися ми на хреста, а з розп'яттям думали перечасувати.
Де-ж пак, падає поклінний! І летимо тепер долілиць, лицем об землю, у голготські покидьки, де й історія наша, і негідь наша.