Знайома збирачка коштів, труснувши касою, цілком по наськи гукає мені:
— Не проходьте мимо добрих діл!
У мене, як на гріх, тільки душа, а в кешені ні гроша, — зіщулююсь, а таки сам собі думаю: куди приємніш було-б почути вже геть рідне "подайте — не минайте".
— Не проходьте мимо добрих діл!
У мене, як на гріх, тільки душа, а в кешені ні гроша, — зіщулююсь, а таки сам собі думаю: куди приємніш було-б почути вже геть рідне "подайте — не минайте".
Немає коментарів:
Дописати коментар