За словники

"Словникові холодини" — пхе! "Словникові холодини" — овва! "Словникові холодини" — але-але!
Словникові холодини може були такі, коли на поверхні нуртувало гаряче життя: весело вовтузилося водяне птаство, борсувалися бадьорі пливці, тріпотіли вітриллям і штовхалися опачинами судна.
Тепер не теє... В глибинах доброго словника джореляться теплі цілющі потоки, там можна лягти на дно серед незліченних скарбів давно затопленої козацької фльоти, поманіжитися серед шляхетних кістяків із щирим золотом у жмені...
Добро не спливає... А коли сам виринаєш, то почуваєшся красномовно німим Летючим Голяндцем, сиреною, що ляка моряків чарами незбагненного красного слова, леґендарним Морським Змієм, що пожирає носіїв шкільної української мови...
Мальстрьом щирої вкраїнської! Пливу наввиринки з перлинкою в руці...