Український герой не може бути Героєм України — то правда непереборна, бо проти цього повстає сама суть мови.
Героя України присвоюють, він навіть не може обернутися на героя Вкраїни, бо незбудний для сурми милозвучної, не належить собі, бо є присвійний.
Вкраїнського героя кличе сурма власної волі — бо це з власного рвійного почину він дійовим робом вчиняє волю Господню: що-до себе самого й свого народу, спогляданого Богом ув історії. Він засвоює собі лиш те, що йому належить.
А належить йому — трагедія. Це-б-то в земному вимірі подій.
Герой Укрїни має Вкраїну собі додатком, прикладкою, а геройство героя вкраїнського самого героя означує й уприкмечує.
Тому, як даватимуть мені "Героя України", — не привласню собі того! Не моє!
Слава героям!
Героя України присвоюють, він навіть не може обернутися на героя Вкраїни, бо незбудний для сурми милозвучної, не належить собі, бо є присвійний.
Вкраїнського героя кличе сурма власної волі — бо це з власного рвійного почину він дійовим робом вчиняє волю Господню: що-до себе самого й свого народу, спогляданого Богом ув історії. Він засвоює собі лиш те, що йому належить.
А належить йому — трагедія. Це-б-то в земному вимірі подій.
Герой Укрїни має Вкраїну собі додатком, прикладкою, а геройство героя вкраїнського самого героя означує й уприкмечує.
Тому, як даватимуть мені "Героя України", — не привласню собі того! Не моє!
Слава героям!
Немає коментарів:
Дописати коментар