четвер, 15 березня 2012 р.

За зірки

Мало хто замислюється над тим, що зірка  це образ цілковитої тиші й "самособоюнаповнювання", словом Стусовим.
Німі, недосяжні, чорно-білі, вони зазоріли на чистих сувоях німого кіна.
Кожна зірка мріє статися білим карликом і так блимати невідхильно. Але, поки не зробишся чорною дірою, ти ще не зірка.
Треба, щоб долітали кавалки гною, болотяні грудки й усе, що ріже, коле, патрає й скубе.
І як маґнетом притягати оте все. І як усесьвітня помийниця поглинати оте все.

Немає коментарів:

Дописати коментар