Що-день Київа

 Що День Київа кияни мають не сьвято, а репетицію. Репетицію великого виходу киян із Київа. За ними тягнуться й бознаколишні гості, що вже давно забули на віщо й звідкіля вони до Київа прибули. Колись одного Дня Київа, на сьвято, всі такі подадуться кудись уже без повороту, залишивши столицю на поталу найбучнішому провінційному сьвяткуванню.
Що День Київа, як п'яний, падає на голову й плаче заливний дощ: готується до тої днини, коли омиється слізьми оновлена, весела київська пустиня, колишніх своїх родичів попрощавши. Чистою, сьвяточною піде вона під тяжку п'яту нових своїх годованців. Справедливий День Київа буде тоді.

Уподобаннячко

 Ах, хороші, славні мої нарцизики — молодесенькі, сьвіженькі! Як-же гарно пишаються ваші маленькі голівки!
Окроплю вас дрібною росою любих уваг і милих речей, обвію вас теплим вітерцем щирої ґречности!
Знаю, що люблю вас безодвітно, а таки кохаюся в вас, бо недовгий ваш час і короткий ваш вік. Не розів'ються в дерева ваші ніжні цибулинки. Не буде лісу, та не стане й саду — постануть журні, замріяні підосінні клюмби.
Самозакохані нарцизики, не віддам вас харцизикам! Лишайтеся мешканцями гербарію між сторінками книжки, що не ви списали, спочивайте в засхлій, недіткненній красі!
Книжка стане на поличку часу й роками соромляже вабитиме неуважного читача спинкою червоної шкуратяної оправи, спинкою з невідомо на чию пошану відбитими, але ще тьмяно-золотавими иніціялами "Ф.Б".

Не до снаги

 Не до снаги мені вирозуміти, що таке "комусь під силу". Хай мені хтось покаже, куди це "під силу" й кому це.

За герметизм

 Герметизм — це добре. Ми геть розучилися замикатися в собі, стоїмо нарозтіж — і сіни, й хата. Дожидаємо Гермеса, щоб замкнув і наглухо позабивав вікна й двері.

Серед индиферентів

 Змога поправно писати вкраїнською придбала значности сакрального знання, а вміння красно говорити набуло містерійного розголосу. Це добре для жерців, але зле для профанів.
До того, надто мало містів по містах і на мостах у вічність. По храмах — самі епопти, що без слів і письма споглядають, як мовчки розводять і сплескують руками містагоги.
Демагоги лишаються без листів і відповідів. 

Підлота й смерть

 Смерть осьвячує подвиг. Смерть іще не осьвятила жадної підлоти.

Тожсамість

 Що Вкраїна, що Московщина — все 'дно. Що мир, що війна — все 'дно. Що життя, що смерть — все 'дно.