Що День Київа кияни мають не сьвято, а репетицію. Репетицію великого виходу киян із Київа. За ними тягнуться й бознаколишні гості, що вже давно забули на віщо й звідкіля вони до Київа прибули. Колись одного Дня Київа, на сьвято, всі такі подадуться кудись уже без повороту, залишивши столицю на поталу найбучнішому провінційному сьвяткуванню.
Що День Київа, як п'яний, падає на голову й плаче заливний дощ: готується до тої днини, коли омиється слізьми оновлена, весела київська пустиня, колишніх своїх родичів попрощавши. Чистою, сьвяточною піде вона під тяжку п'яту нових своїх годованців. Справедливий День Київа буде тоді.
Що День Київа, як п'яний, падає на голову й плаче заливний дощ: готується до тої днини, коли омиється слізьми оновлена, весела київська пустиня, колишніх своїх родичів попрощавши. Чистою, сьвяточною піде вона під тяжку п'яту нових своїх годованців. Справедливий День Київа буде тоді.
Немає коментарів:
Дописати коментар