"Читалася чудова стихира за сьвятого Акакія, що з неї я всяв таке: «Духъ не смущенъ и умъ чистъ». О щаслівіший за саме щастя той, хто забезпечив собі оцеє! Що є приємніше від душі, не стривоженої гидотою й ницими пристрастями?!" Дурномудрий помацав по душі — ніде ні духу не розуміє, ні розуму духу нема. Чисто! Й гадає собі: "Щасливий я, що я звуся не Акакій! Що до церкви не ходжу й стихир тих не слухаю. А без гріха та без лиха ніхто не живе — на те людина."
субота, 9 грудня 2023 р.
Добра хіть
"Без хоти все важке, навіть найлекше." А я все думаю, чого то я ледве волочуся? Поки ходив, добру хіть ізгубив. Не всі старі птиці високо літають. Хіба хіттю підхльоснути.
Chiropody
"З лиця людину можна примітити, а не з підошви." От вимага хвилозопия, просить доброзвичайність, а як опріч підошви нічого нема? От тільки човгати, а лице не личить? Так намісь "Кіропедії" доберешся й до кіроподії.
Будь і буде з тебе
Таких поменше
"Треба заходити з тими, хто не такий поганий, як решта, кого звичайно вважають просто за добрячих. Обирати слід щирих, сталих і простих. Про непотайну душу кажуть, що вона не заздрісна, не злісна, не підла. Прості — не дурні, але відверті; не брехливі, не облудні й не порожні, бо таких людей я ненавиджу більше Тартара. О, якби в нас було таких поменше!" Гай-гай — якби! Дак коли-ж їх тільки більшає. Тих перших меншає, правда тому. Меншає й маліють вони під більшиною гнітючою. Того й нотую собі, щоб подумати на відгалі, а який я? Дуже спожиточне буде думання: тут я такий, а там — сякий-такий. Нас у школі напучували, що цитування має бути не більше за самий твір. А ми цитували велике, а творили дурощі.
З приводу зброї
Слово "збройовий" (оружній) на противагу "збройному" (оружному) потроху, слава Богу, вирина. А де-ж збройня, що всяке пушкарське знаряддя виробля? Майстерня-зброярня стоїть, а от нема збройні великої. Зо зброярами, збройовиками, збройовниками й зброєробами наробити всячини по збройнях і зброярнях та й заховати по збройницях-арсеналах. А найвидатнішу зброю будем потім по зброївнях-збройовнях виставляти.
Орел і Сорока
Ніколи-б орел до грішної землі не припадав, якби не тілесна потреба конечна. У такій потребі до землі й сорока припада. А так і вона все вгорі — на тину. Крутиться. За грішну землю мало хто думає: одно літа, а друге все крутиться.