Суть люде, що міняють собі віру цілий вік. І зручно їм, і весело, й супокійно. Так ніби перелітають у теплі вирії: далі, дальший, подальший, а ще й зовсім далекий. Життячко вдається, лагодиться. А що там у же шепнеться рідном попові на присмертельній постелі, то якого кому батька горе?
Немає коментарів:
Дописати коментар