Наш українець щиро полюбляє крутенько суперечитися про те, що всім, опріч його, слава Богу, вже давно відомо й тому не цікаво. Або про те, що можна враз з'ясувати, та щось ліньки. Отак погаласує в своїй порожнечі й може напитає собі яких розмовників — теж щиро вкраїнців, так зразу й знай. Розходяться з обсмиканими чубами й усами, роз'юшеними носами, розпашілими від ляпасів лицями. Кожен мах їм в око вліпить. Тільки язики не прикушені, зуби цілі й наука ніде не зачепила.
Немає коментарів:
Дописати коментар