середа, 9 жовтня 2019 р.

Воріття

Перекладач - орач на чужому полі. І коли повертається на свою ниву неполитую, землю не повитую квітчастим злаком, почувається знов чужинцем. Але мусить якось порадіти, процьвісти, позеленіти - і хоч десь під приватньою ковдрою нишком надихати собі свого. (А своє в нас - українське, як хто не зна.) 

Немає коментарів:

Дописати коментар