Церква де-далі, то все більш нагадує корабель. Прокидаєшся в пазусі, на споді, в висючому ліжкові, від морської гойдавиці збуджуєшся — і чимдуж на чардак. А там - бурхайло, буря на морі, та з злотоверхого старшинства нікогісінько нема, тільки човенний припнувся до щогли, бо схожа на хреста.
Мерщій-же до стерна — стерном керують корабель! І вчепитися, й примоцюватися до його линвою. Бо більше, задається, нема кому.
Мерщій-же до стерна — стерном керують корабель! І вчепитися, й примоцюватися до його линвою. Бо більше, задається, нема кому.
Немає коментарів:
Дописати коментар