Працювальника-трудяка завсігди пізнаєш з того, що він пильно впорядковує гулящий час, роблячи собі дозвілля з вольовим коренем. Можна поратися і порпатися без просьвітку, без празника чи неділі, а він сяде, склавши руки, засьвітить очима та й придумає собі живий діяльний чин одпочинку. А все те наше порпання і порання, звикле прикидатися працею, покликатися на гроші, молоти час аби день до вечора, - пускається в ледащо.
Немає коментарів:
Дописати коментар