За єдине джерело надхнення, за єдиний рушій розвою нашим мово-нормо-творцям править єдино мова московська. Найперше питання: а як у них? І пересьпівуєм.
Рідному ґрунтові з підґрунтям ніхто не йме віри, бо невідомо, що з тої землі вилізе. Навіть до лексикографованих на московський копил словників зазирати побоюються. Переглядаєш, приміром, кіно в українськім перекладові й знаєш із почутого: перекладачі довіряють тільки тим щербатим знанням, що заховалися в голові. Своя рука — й нічого підручного.
Акторам та мова геть нерідна, а вишколюють їх так, що для них невимовного просто немає. Істнує все, що влізло в текст, а поза текстом — немає контексту.
І то так, ніби ми всі — чи то перекладарі, чи то актори в перелицьованому кіні.
Рідному ґрунтові з підґрунтям ніхто не йме віри, бо невідомо, що з тої землі вилізе. Навіть до лексикографованих на московський копил словників зазирати побоюються. Переглядаєш, приміром, кіно в українськім перекладові й знаєш із почутого: перекладачі довіряють тільки тим щербатим знанням, що заховалися в голові. Своя рука — й нічого підручного.
Акторам та мова геть нерідна, а вишколюють їх так, що для них невимовного просто немає. Істнує все, що влізло в текст, а поза текстом — немає контексту.
І то так, ніби ми всі — чи то перекладарі, чи то актори в перелицьованому кіні.
Немає коментарів:
Дописати коментар