Заходжу до "Ощадбанку" — касирка по нашому й на добридень не дає. Й далі всі репліки кидає реґулярною московською. Спершу думав вибігти на вулицю, подивитися таблицю край порогу: чи не "Сбербанк Россіи" бува, — може не туди втрапив?
Потім уже поклав собі гаразд роздивитися себе вдома в люстрі: мабуть, обличчям на вкраїнця геть не скидаю? Занадто шляхетне лице, чи що?
Зненацька тенькнув приватній дзвінок. І, не кліпнувши в мій бік оком, касирка круто міняє мову. Ага! Мішанка! Обійдеться без плястичних операцій.
Мізерна течійка стерпної вкраїнської цяпає суворим камінним річищем між двома нескінченними скелястими берегами. Один — московщина, другий-же - суржик.
То чи не все мені 'дно: розіб'є той потічок голову об Скіллу чи об Харібду? Чи всохне від згаги межи двома байдужними стінами? Навіть касирка "Ощадбанку" не вибовтне туди відра своєї сільської водиці.
Треба ходити по установах і призбирувати, просячи соборности ради: мо', хто хоч по словечкові подасть. Що не випрохається, те ще якось виб'ється. Не києм, так палицею.
Потім уже поклав собі гаразд роздивитися себе вдома в люстрі: мабуть, обличчям на вкраїнця геть не скидаю? Занадто шляхетне лице, чи що?
Зненацька тенькнув приватній дзвінок. І, не кліпнувши в мій бік оком, касирка круто міняє мову. Ага! Мішанка! Обійдеться без плястичних операцій.
Мізерна течійка стерпної вкраїнської цяпає суворим камінним річищем між двома нескінченними скелястими берегами. Один — московщина, другий-же - суржик.
То чи не все мені 'дно: розіб'є той потічок голову об Скіллу чи об Харібду? Чи всохне від згаги межи двома байдужними стінами? Навіть касирка "Ощадбанку" не вибовтне туди відра своєї сільської водиці.
Треба ходити по установах і призбирувати, просячи соборности ради: мо', хто хоч по словечкові подасть. Що не випрохається, те ще якось виб'ється. Не києм, так палицею.
Немає коментарів:
Дописати коментар