Гарні та розмаїтні

 Українці — гарні та розмаїтні люде, що на гарній та розмаїтній землі не вміють жити гарно, а тільки розмаїтно. 

Скидалися шукати — не знайшли

 Міські люде дуже добре вміють шукати часу, коли його геть нема. Й запропадаються самі, коли він є. 

Почесна варта

 "Фейсбук" — то сьвіт, де нові друзі не додають нової приязни. Це просто ескорт. Чи конвой?

Не спрахтикували

 Як вимовляти слово "практично" на м'який наддніпрянський манір — "прахтишно", то виходить якось пристойніше. Бо що ми там, грішні, теперки практикуємо? Тільки язиками, як келепами, махаємо, та й те в голову не поціляє.

Порожня заля

 Попри тяжко критичне ставлення до себе, що з роками набрало ознак повновартної манії, иноді по глядачому не втримуюсь і таки нишком аплодую собі. Т'але виходить гучно, бо в порожній залі.

Як брати

 Хоч що мені кажіть, а люде таки браття! Бо як їм инакше порозумітися! А от же-ж тямлять. І саме як брати: й не кортить знати, т'але якось навівається.

Ще й бідні

 Українські дурні колись полюбляли думати. Так за них і казано було: "Дурень думкою багатіє." То чого-ж теперки не хочуть можніти-багатитися? Ще й бідні сидять.