Квітень настав та й настав, а в мені не квітне нічого. Туліпани кількалітні, але що-рік скороминущі, не встигають пам'ятати, нарцизи-ж — не тямлять. Я-ж не тюльпан колись багатий і не наркіс колись пихатий. Не туліпан повсюдний і не нарциз, не Саронська квітка. Туліпан то безпредметове спочуття, а нарциз — уперта себелюбна надія. Люблю обох за чулість і віру, та щось таки не цьвіте.
Немає коментарів:
Дописати коментар