"Коли ставиш дім, будуй його для обох частин свого єства — душі й тіла. Коли вдягаєш і прикрашаєш тіло, не забувай і за серце. Дві хлібині, два будинки й дві одежі: два роди всього є, всього є по двоє." От бачте, а нам кажуть усього є багато й різного, а не по двоє. То вже прикро прикрасивши тіло, як те безкорінне, хоч і різдвяне гильце, тюпаєм собі помалу з душею на торг. А там усього гарного до смутку. Й не по двоє, а в'язками, оберемками, жмутками, розсипами. Чим-би таким прикрасити серце? Може отим султаном, плюмажем із пір'я? Колихатиметься в лад прискореному сьвятковому клатанню живого серця, того живця, що його стукання розноситься по всьому торговищу.
Немає коментарів:
Дописати коментар